Послуги центральної заводської лабораторії

Центральна заводська лабораторія «Ковельсільмаш» створена для контролю якості сировини, матеріалів, металопрокату, а також готової продукції з метою визначення відповідності їх вимогам нормативним документам.

Центральна заводська лабораторія складається з:

• хіміко-аналітичної лабораторії,
• лабораторії металознавства та механічних випробувань,
• лабораторії промислової санітарії та контролю навколишнього середовища.

У складі ЦЗЛ функціонують оснащені сучасним лабораторним обладнанням та приладами:

• лабораторії аналітичної та органічної хімії,
• група рентгеноспектрального аналізу,
• лабораторія фізичних методів контролю
• група будівельних та формувальних матеріалів.

Визначення твердості HB

Твердість характеризує опір матеріалу великим пластичним деформаціям. Найпоширеніші методи визначення твердості пов'язані з використанням спеціального тіла – індентора – у випробуваний матеріал з таким зусиллям, щоб відбулася місцева пластична деформація, у результаті якої у матеріалі залишився відбиток індентора. Про величину твердості судять за відбитком. Визначення твердості методами вдавлювання є м'яким видом випробувань (а > 2 – рис. 2.6).

Випробування твердість – найпоширеніший метод визначення властивостей матеріалу. Це пояснюється низкою причин: визначення твердості є неруйнівним методом, оскільки деталь після такого виміру можна використовувати за призначенням; випробування на твердість не вимагають високої кваліфікації і, крім того, знаючи твердість, можна судити і про інші механічні та технологічні властивості.

Визначення твердості HRC

Один із методів вимірювання твердості сталі є метод Роквелла. Твердість визначається шляхом вимірювання деформації, спричиненої тисненням індентора досліджуваний матеріал. Твердість за Роквеллом визначається глибиною проникнення, отриманого під час двоетапного випробування. Для позначення твердості за Роквеллом використовується символ HR, до якого додається літера, що вказує на шкалу, за якою проводилися випробування. Для ручних інструментів зазвичай використовуються шкали В і З. Шкала З використовується визначення твердості сплавів заліза, а шкала B - визначення твердості сплавів алюмінію, міді, латуні та інших м'яких сталей. Висока твердість для ручних інструментів знаходиться в діапазоні від 55 до 60 HRC.

Визначення масової частини хімічних елементів

• Визначення вмісту масової частки вуглецю та сірки у сплавах кулонометричним методом;
• визначення вмісту масової частки бору (від 1-2%) у сплавах потенціометричним методом;
• хімічний аналіз електролітів;
• розробка та запровадження нових методів визначення вмісту хімічних елементів у сплавах фізико-хімічними методами;
• під час проведення інших аналізів застосовуються такі методи: гравіметричний; титрометричний; фотометричний; електрохімічний;

Аналіз якості макро та мікроструктури матеріалу

При макроскопічному аналізі структура або злам вивчаються неозброєним оком та за допомогою лупи з невеликим збільшенням. У результаті макроаналізу оцінюється структура металу великих ділянках, виявляється напрям волокон і наявність металургійних дефектів (тріщин, волосин, газових бульбашок, ліквації тощо.).

Перед проведенням макроаналізу виконується шліфування поверхні деталі або зразка, що підлягають вивченню, та її травлення спеціальним реактивом. Вивчення поверхні зламів виконується без попередньої підготовки. Після макроаналізу зазвичай виконується мікроаналіз.

При мікроскопічному аналізі структура досліджується під оптичним мікроскопом із великим збільшенням. У ході мікроаналізу вивчаються розташування та розміри зерен, окремі складові структури металу, визначається глибина шару після виконання поверхневого загартування струмами високої частоти та після проведення хіміко-термічної обробки, виявляються наявність та характер сторонніх включень, дрібних дефектів тощо.

Перед проведенням мікроаналізу готуються спеціальні мікрошліфи-зразки, вирізані з деталі. Їхня поверхня полірується до дзеркального блиску і протруюється спеціальними реактивами.

Зразки оцінки мікроструктури мають розмір 0,5-1,0 куб.см. Кількість таких зразків, місця їх вирізки обумовлюються у відповідних технічних умовах і стандартах з урахуванням розмірів, призначення та способу виготовлення об'єктів, що досліджуються.

Випробування на механічні властивості матеріалу

Механічні властивості матеріалів, сукупність показників, що характеризують опір матеріалу впливу на нього навантаженню, його здатність деформуватися при цьому, а також особливості його поведінки в процесі руйнування

Тимчасовий опір, б

Межа міцності σв (тимчасовий опір) – напруга, що відповідає максимальному навантаженню, яке витримує зразок до руйнування (тимчасовий опір розриву).

Відносне подовження, %

Відносним подовженням при розриві δ називають прирост довжини зразка, що залишається, віднесене до початкової розрахункової довжини; воно визначається у відсотках.

Відносне звуження, %

Відносним звуженням при розриві називається зменшення поперечного перерізу зразка в місці розриву, виражене у відсотках від початкового перерізу.

Загинув до паралельності сторін

Випробуванням на вигин зразків, вирізаних з листового, смугового або фасонного прокату (ГОСТ 14019-80) оцінюють здатність сталі до холодної пластичної деформації.

Визначаємо: масову частку вуглецю в сталях і сплавах методом автоматичного кулонометричного титрування за допомогою експрес-аналізатора на вуглець АН-7529 згідно з ГОСТ 22536.1, ГОСТ 12344. Масову частку марганцю і хрому визначаємо титриметричним методом,25,55. ГОСТ12346, ГОСТ12348, ГОСТ12350. Відбір проб проводиться згідно з ГОСТ7565.
Масову частку вольфраму, молібдену, титану, ванадію визначаємо за допомогою стилоскопа "Спектр" за яскравістю спектральних ліній методом порівняння. Цим методом також визначаємо вміст хрому та марганцю у виробах, які не можна руйнувати.
Однією з основних характеристик металу є жорсткість. Ми визначаємо твердість чорних та кольорових металів та сплавів методом Брінелля та Роквелла на виробах та зразках, готуємо зразки до випробувань. Твердість вимірюємо за допомогою стаціонарних та переносних твердомірів. Переносні динамічні твердоміри застосовуємо для визначення на великогабаритних виробах, деталях складної форми та ін.
Характеристики механічних властивостей отримуємо при випробуванні на розтягування циліндричних зразків діаметром 3мм і більше та плоских зразків товщиною 0,5 мм і більше за нормальної температури. Випробування проводяться на розривних машинах УММ-5 та Р-20. В результаті випробувань визначаємо тимчасовий опір, відносне подовження та відносне звуження. Виготовлення зразків та випробування проводяться згідно з ГОСТ1497.
Проводиться періодичне метрологічне перевірка приладів.
Проводимо аналіз макро- та мікроструктури сталей та чавунів.